Піроксикам (Piroxicamum), 4-Гідрокси-2-метил-N-пірид-2-іл-2Н-1,2-бензотіазин-3-карбоксамід-1,1-діоксид.
C15H13N3O4S Мол. м. 331
АФІ синтетичного походження. Білий або злегка жовтуватий порошок, практично нерозчинний у воді, розчинний у хлорметані, помірнорозчинний в етанолі, ІЧ-спектр, см–1: 1573, 1524, 1298, 1180, 1147, 770 (KBr). Зберігають у герметично закупореній тарі, в захищеному від світла місці.
Ідентифікують за ІЧ-спектром поглинання субстанції; розчин субстанції в суміші 1 М розчину хлоридної кислоти і метанолу в межах від 220 і 420 нм, повинен мати два максимуми поглинання; методом ТШХ на силікагелі в системі крижана оцтова кислота — толуен (10:90). Кількісно визначають неводним титруванням в оцтовому ангідриді та оцтовій кислоті з потенціометричним фіксуванням кінцевої точки титрування, паралельно проводять контрольний дослід.
Фармакологічна группа. M01A C01, M02A A07 — НПЗП.
Фармакологічні ефекти. Протизапальна, анальгезивна, жарознижувальна, дозозалежна антиагрегантна дія.
Застосування. Суглобовий синдром (ревматоїдний артрит, ревматизм, остеоартроз, анкілозивний спондилоартрит, подагра), біль у хребті, невралгії, міалгії, травматичне запалення м’яких тканин і опорно-рухового апарату, біль післяопераційний і потстравматичний, при спортивних травмах; біль та набряк суглобів; дисменорея у пацієнток віком >12 років.
Вартанян Р.С. Синтез основных лекарственных средств. — М.: Медицинское информационное агентство, 2004; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; European Pharmacopoeia 5; Тhе Меrc index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological / 13 Ed, 2001. — № 1.